5.02.2021

 День пройшов дуже швидко. Це і не дивно, адже сьогодні п’ятниця, у 7-В класу було 5 уроків, а після всі поспішали розпочати свої вихідні.

Впродовж усього дня я спостерігала за учнями та їх роботою на уроках. Після 2 уроку за розкладом була хвилина спілкування. Дар'я Борисівна прокоментувала поведінку учнів, зробила зауваження за неприбраний клас та звернула увагу учнів на їх успішність.

                                                                             Аналіз уроків

Предмет: Українська мова, 7-В клас

Вчитель: Філатова Оксана Данилівна

Тема уроку: "Не, ні з прислівниками"

Тип уроку:урок засвоєння нових знань.

Урок почався вчасно, привітанням з класом та перевірки учнів готовності до уроку.
Кабінет підготовлений до уроку. Учні також підготувались до уроку (на партах підручник, зошит та ручка).
Учитель підготував учнів до роботи: короткочасність оргмоменту, швидке включення учнів у діловий ритм роботи. Учитель познайомив учнів з темою, разом визначили мету та мотивувала вивчення даної теми.

Структура уроку:

1. Організаційний етап.
2. Мотивація навчальної діяльності.
3. Вивчення нового матеріалу.
4. Осмислення вивченого матеріалу.
5. Оголошення домашнього завдання.
6. Підведення підсумків уроку.

Структура заняття повністю відповідає меті та змісту уроку. Темп заняття був помірним.
Обсяг поданого учителем матеріалу відповідає темі уроку. Базові поняття в учнів сформовані. Використання різних видів роботи (розповідь, бесіда, вправи практичного характеру) виявилися доцільними та дієвими.
У цілому можна сказати, що вчитель показав себе висококваліфікованим фахівцем. 
В свою чергу учні теж показали себе з найкращої сторони, активно проявляли себе на уроці, відповідали на всі запитання. Вони були дисципліновані, відчувалася повага до вчителя і один до одного.
На уроці і учні, і вчитель отримали задоволення від спілкування. Крім того, школярі дізнались багато чтого нового та корисного.

Предмет: Геометрія, 7-В клас

Вчитель: Драмарецька Марія Генадіївна

Тема: «Друга ознака рівності трикутників»

Тип уроку: комбінований урок.

Структура уроку:

1.  Організаційний момент. (1 хвилина)
2. Перевірка домашнього завдання, актуалізація попередніх знань, навичок, вмінь та їх корекція. (4 хвилини)
3. Повідомлення теми, мети та задач уроку. (2 хвилини)
4. Мотивація учбової діяльності школярів. (3 хвилини)
5. Виклад нового матеріалу. (15 хвилин)
6. Сприйняття та первинне застосування набутих знань. (13 хвилин)
7. Підведення підсумків уроку. (5 хвилин)
8. Повідомлення домашнього завдання. (2 хвилини)

Щоб наукова інформація для дітей не була занадто складною, вчитель намагається подати її у спрощеному варіанті, тобто поєднує науковість з доступністю. Для того, щоб дітям було цікаво та вони трохи відпочили, вчитель розповідає їм факти з історії математики, наводить приклади (досить багато ілюстративних прикладів практичного застосування знань, порівнянь, використовуючи у вигляді наочностей формули та правила, також приклади з життя, все це загалом дозволяє більш складний матеріал зробити доступним та ефективним, заохочуючи в процес сприйняття навчальної інформації більшу частину учнів).

Активізація пізнавальної діяльності учнів не можлива без активізації їх уваги, тому увазі приділялось багато часу. На початку уроку вчитель організував мимовільну увагу учнів, підвищивши голос для угамування класу після перерви. Після оголошення теми уроку та постановки проблемної задачі, яку діти ще не знають як розв’язувати, в учнів, але не в усіх, переважала довільна увага. 

На уроці була організована зміна видів діяльності учнів, тому це вимагало від учнів переключення та розподілу уваги. Потрібно було це тоді, коли учень біля дошки виконував завдання, а інші повинні стежити за правильністю виконання та записувати собі у зошит. Також учні переключалися з одного виду діяльності на інший, виконуючи завдання усні, письмові та разом усим класом.

На уроці об’єктом сприйняття учнів була мова і способи пояснення вчителя, а саме: записи на дошці, індивідуальні картки, таблиці та текст підручника. Вчитель пояснює усе чітко, лаконічно, не вживаючи складних для учнів слів. Текст підручника також мав пояснення, наводились приклади завдань за якими діти могли звірятися. З метою засвоєння учнями нового матеріалу, вчитель весь час звертався до них з проханням розповісти те чи інше правило або пояснити розв’язання прикладу. Особливу увагу вчитель звертав на учнів, які весь час відволікаються та запитував їх, щоб повернути хоча б на деякий час їх увагу на урок. Постійне спілкування вчителя з класом, спонукало дітей сконцентруватися.

На уроці активізувалася фантазія дітей. Вчитель запропонував уявити учням, що, якщо потрібно знайти відстань між пунктами, але існує перешкода, наприклад, тече річка. Діти повинні зобразити малюнок, так, щоб розв’язок задачі був на використання другої ознаки рівності трикутників. Відповіді учнів відрізнялися незвичайними баченнями та різноманітністю, що вказувало на розвинутість фантазії та творчої уяви.

Вчителем був добре організований зворотній зв’язок, вона ставила запитання учням, щоб зрозуміти глибину осмислення ними нового матеріалу. Характер відповідей учнів багато в чому впливав на подальші дії та слова вчителя. Залежно від правильності відповіді учнявчитель вирішувала чи може вона перейти до більш складних завдань чи залишатись поки на цьому рівні. В кінці уроку учні, які гарно працювали та виконували самостійно задачі на доведення отримали оцінки.

Мета уроку досягнута, про це свідчать правильні відповіді учнів на питання та майже без помилково розв’язані приклади. Діти були зацікавленні активною роботою, що створював вчитель на уроці, завжди щось розповідаючи цікаве. Також можна сказати, що вчитель доцільно підбирала завдання від легких до складних. Урок дозволив учням розвинути свою математичну культуру, зрозуміти важливість даної теми.

Отже, знання психологічних особливостей учнів дозволило вчителю успішно вибрати правильні методи і прийоми викладання матеріалу та провести урок чітко підкреслюючи важливі моменти. На даному уроці були розвинені елементи розумової діяльності, сформовані основні знання, уміння і навички, здійснено значний виховний вплив на учнів. Вчитель виробив у дітей навички порядності та дисциплінованості, що стануть їм у пригоді у майбутньому.