19.02.2021

Аналіз уроків

Предмет: українська мова, 7-В клас

Вчитель: Філатова Оксана Данилівна

Тема уроку: Прислівник, як засіб зв'язку речень у тексті. Морфологічний розбір прислівника

Тип кроку: комбінований

Урок почався привітанням з класом та перевірки учнів готовності до уроку.
Учитель підготував учнів до роботи: короткочасність оргмоменту, швидке включення учнів у діловий ритм роботи. Учитель познайомив учнів з темою, разом визначили мету та мотивувала вивчення даної теми.

Учитель розповів нову тему, та по черзі виквикав учнів до дошки для виконування вправ, інші учні виконували вправи в зошиті.

Обсяг поданого учителем матеріалу відповідає темі уроку. Базові поняття в учнів сформовані. Використання різних видів роботи (розповідь, бесіда, вправи практичного характеру) виявилися доцільними та дієвими. Учні уважно слухали вчителя та записували вправи в зошити.

На уроці і учні, і вчитель отримали задоволення від спілкування. Крім того, школярі дізнались багато чого нового та корисного.


Предмет: геометрія, 7-В клас

Вчитель: Драмарецька Марія Генадіївна

Тема: Друга ознака рівності трикутників

Тип уроку: комбінований урок.

Задачі уроку:
1. Засвоїти теоретичні відомості про другу ознаку рівності трикутників.
2. Сформувати вміння застосовувати набуті теоретичні знання про другу ознаку рівності трикутників.
3. Сформувати вміння обчислення прикладів та розв’язування задач.

Щоб наукова інформація для дітей не була занадто складною, вчитель намагається подати її у спрощеному варіанті, тобто поєднує науковість з доступністю. Для того, щоб дітям було цікаво та вони трохи відпочили, вчитель розповідає їм факти з історії математики, наводить приклади (досить багато ілюстративних прикладів практичного застосування знань, порівнянь, використовуючи у вигляді наочностей формули та правила, також приклади з життя, все це загалом дозволяє більш складний матеріал зробити доступним та ефективним, заохочуючи в процес сприйняття навчальної інформації більшу частину учнів).

Активізація пізнавальної діяльності учнів не можлива без активізації їх уваги, тому увазі приділялось багато часу. На початку уроку вчитель організував мимовільну увагу учнів, підвищивши голос для угамування класу після перерви. Після оголошення теми уроку та постановки проблемної задачі, яку діти ще не знають як розв’язувати, в учнів, але не в усіх, переважала довільна увага. Колективну та індивідуальну увагу учнів вчитель активізує такими прийомами, як метод евристичної бесіди, самостійні завдання, які передбачають активізацію уваги учнів (наприклад діти самостійно розв’язували задачі на доведення, виконували завдання аналогічні до тих що розв’язував вчитель), прийом самоконтролю на різних етапах уроку з використанням відкидних дошок, самоперевірка та взаємоперевірка. Також вчитель використовувала дидактичні матеріали у вигляді карток, на яких були індивідуальні завдання для учнів.

На уроці була організована зміна видів діяльності учнів, тому це вимагало від них переключення та розподілу уваги. Потрібно було це тоді, коли учень біля дошки виконував завдання, а інші повинні стежити за правильністю виконання та записувати собі у зошит. Також учні переключалися з одного виду діяльності на інший, виконуючи завдання усні, письмові та разом усим класом.

На уроці об’єктом сприйняття учнів була мова і способи пояснення вчителя, а саме: записи на дошці, індивідуальні картки, таблиці та текст підручника. Вчитель пояснює усе чітко, лаконічно, не вживаючи складних для учнів слів. Текст підручника також мав пояснення, наводились приклади завдань за якими діти могли звірятися. З метою засвоєння учнями нового матеріалу, вчитель весь час звертався до них з проханням розповісти те чи інше правило або пояснити розв’язання прикладу. Особливу увагу вчитель звертав на учнів, які весь час відволікаються та запитував їх, щоб повернути хоча б на деякий час їх увагу на урок. Постійне спілкування вчителя з класом, спонукало дітей сконцентруватися.

Мета уроку досягнута, про це свідчать правильні відповіді учнів на питання та майже без помилково розв’язані приклади. Діти були зацікавленні активною роботою, що створював вчитель на уроці, завжди щось розповідаючи цікаве. Також можна сказати, що вчитель доцільно підбирала завдання від легких до складних. Урок дозволив учням розвинути свою математичну культуру, зрозуміти важливість даної теми.

Отже, знання психологічних особливостей учнів дозволило вчителю успішно вибрати правильні методи і прийоми викладання матеріалу та провести урок чітко підкреслюючи важливі моменти. На даному уроці були розвинені елементи розумової діяльності, сформовані основні знання, уміння і навички, здійснено значний виховний вплив на учнів. Вчитель виробив у дітей навички порядності та дисциплінованості, що стануть їм у пригоді у майбутньому.